ФАРМАЦЕВТИЧНІ НЕСУМІСНОСТІ (Incompatibilita pharmaceutica) — такі поєднання інгредієнтів, при яких внаслідок взаємодії змінюються фізичний стан, хімічні та фармакологічні властивості, що призводить до зниження або втрати терапевтичного ефекту, посилення токсичної дії, що не передбачено лікарем. Зміни можуть відбуватися під час виготовлення, зберігання та застосування ЛП. Згідно з діючими наказами МОЗ, виготовляти ЛП, які містять несумісні речовини, забороняється. Провізор-технолог зобов’язаний погасити рецепт штампом «Рецепт недійсний», зареєструвати його в «Журналі обліку неправильно виписаних рецептів» та повідомити лікаря, який виписав рецепт, а також завідувача відділення або головного лікаря. Рецепт віддають хворому. Розрізняють три типи несумісностей: фізичні (фізико-хімічні), хімічні та фармакологічні. Фізичні несумісності — це несумісності, за яких відбуваються зміни фізичного стану лікарських речовин у препараті. Розрізняють такі причини їх виникнення: нерозчинність або погіршення умов розчинності лікарської речовини; незмішуваність інгредієнтів; відволожування й розплавлення (евтектика) суміші твердих речовин; коагуляція колоїдних систем і розчинів ВМС; розшарування емульсій; адсорбція діючих речовин. На виникнення несумісностей впливають й інші чинники, напр. світло, температура, леткість інгредієнтів. Відволожування порошків залежить від вологості лікарських речовин і відносної вологості приміщення, температури повітря, характеру і тривалості перемішування, ступеня дисперсності, типу пакування. Разом з фізичними явищами можуть відбуватися й хімічні реакції (фізико-хімічні несумісності). На швидкість виникнення евтектики впливає природа речовин, площа поверхні зіткнення між частинками речовин, температура навколишнього середовища, механічна взаємодія та ін. Хімічними несумісностями називаються поєднання ЛП, які супроводжуються непередбаченими хімічними реакціями між інгредієнтами і призводять до зниження фармакологічного ефекту, утворення неактивних сполук або збільшення чи появи побічної дії. За характером взаємодії між лікарськими речовинами розрізнюють такі групи хімічних несумісностей: за типом хімічної реакції (окисно-відновні, обміну, гідролізу, витиснення, нейтралізації) та за візуальними ознаками (утворення осаду, зміна кольору, поява запаху та виділення газів, а також зміни без очевидних зовнішніх проявів). Так, причинами виникнення осадів є осадження алкалоїдів, азотних сполук, серцевих глікозидів, дубильних речовин, похідних барбітурової кислоти, сульфаніламідних препаратів, сполук важких металів, антибіотиків. Фармакологічні несумісності — поєднання лікарських речовин, що призводить до зменшення або повної втрати фармакологічної дії, до прояву або посилення побічного ефекту. Вони виникають у разі протилежної дії (антагонізму) ЛП або їх метаболітів на етапах усмоктування, розподілу та виведення з організму. Крім справжніх несумісностей, розрізняють «уявні» несумісності, в яких зміни фізичного стану лікарських речовин, хімічні реакції між ними, а також антагоністична дія препаратів передбачаються лікарем як лікувальний чинник. Розрізняють фізичні, хімічні та фармакологічні «уявні» несумісності. Прикладами є застосування евтектики в краплях, фармакологічна дія металевої ртуті в мазі Дар’є, позитивний вплив мікстури Павлова при лікуванні пацієнтів із захворюваннями ЦНС.
Максимович Я.Б., Гайденко А.И. Прописывание, несовместимость и побочное действие лекарственных средств. — К., 1987; Муравьев И.А., Казьмин В.Д., Кудрин А.Н. Несовместимость лекарственных веществ. — М., 1978; Тихонов А.И., Ярных Т.Г. Технология лекарств. — Х., 2002.